Сервейя. Я випивав пінту і повторював це слово про себе, намагаючись вивчити як правильно замовляти пиво по-португальськи ( воно іноді вимовляється сервейша). Звичайно, що чудовим місцем для цього був Шекспірівський паб у аеропорту Хітроу, 2-й термінал. Я проводив час очікуючи на прибуття своіх друзів і роблячи все, що було в моіх силах, щоб вивчити принаймні наменший об'єм португальської.

Невдовзі прибула решта нашо групи і ми були в дорозі до Порто, моя перша подорож у Португалію почалася. Ми зареєструвалися у готелі і пішли перевірити воду. Ми знайшли тиху, далеку від дороги невелику затоку і сіли довкола, щоб відзначити наше прибуття. Невдовзі відвідувачі взнав, що ми є украінськими болільниками і вечірка розпочалася. Болільник ФК "Порто" показував мені всіх своіх найкращих гравців на плакаті команди, що висів на стіні. Молода дівчина розпитувала мене про Украіну. Молодий хлопчина, який добре володів англійською, перекладав для всієї групи. Це був милий вечір, наші господарі замовили для нас таксі і дали нам прекрасну пляшку "Порто" у дарунок.

Церква в Опорто

Порто - прекрасне старовинне місто. Як згадка про саме місто у моїй пам'яті назавжди залишиться чорний керамічний кафель, що покриває більшість стін будинків по цілому місті. На стінах зображено сцени Захоплення, старої імперії, спаскаючись до їжі і делікатесів. Всі ці картини справляють надзвичайне враження з огляду на їхні розміри і красу.

Ми провели п'ятницю займаючись справами, які є невідємною частиною будь-якої подорожі, замовляючи квитки на матч і роблячи деякі покупки, а після цьго спостерігаючи за нічним життям на березі річки. Дехто спостерігів матч молодіжних збірних по телевізору. Він відбвався більш ніж за 50 кілометрів за межами міста і ми не мали наміру добиратися туди і вечір проводили у місті. Як згодом виявилося, матч молодіжних збірних був справжньою прелюдією того, що вїдбувалося згодом.

У неділю зранку у нашій кімнаті задзвонив телефон. Нам телефонував офіційний представник Української делегації на матчі, нарешті нагадуючи нам про попередньо домовлену зустріч. Домовленість була швидко досягнута і ми пішли до їхнього готелю. Ми зустрілися з трьома членами делегації і провели корисну дискусію на рахунок того як покращити обмін інформацією між нами і представниками України стосовно спорту, зокрема футболу. Ми прийшли з наміром просунутися по багатьох питаннях, а вийшли щиро стурбовані. Як багато офіційних представників інших країн присв'ятять годину свого часу у день гри, щоб сидіти з болільниками?

Прикрасна Опорто

До шостої години пообіді, ми зібралися у готельному барі і рушили до стадіону. Це був справжній кошмар для нашої групи з 27-ми чоловік переконатися, що водіЇ всіх машин на стоянці таксі знають куди ми хочемо їхати! І це було гарне видовище, сидячи в останньому таксі спостерігати парад машин, який проходить крізь темні вечірні вулиці. Ми висіли мабуть за пів милі до стадіону, так що ми могли продовжити парад на землі, що ми зробили стильно. Оскільки, проте, все ще було надто рано для того, щоб заходити на стадіон, ми знайшли бар і там зібралися. Потекло пиво, домашнє вино ковталося ( дослівно) чашами, що викликало посмішку у працівників бару. Але не все це було весіллям і забавою. Група войовничих молодиків увійшла і поглянула на нас, щоб переконатися що ми збираємось робити. Персонал бару в цю мить трохи захвилювався і старший хлопець сказав нам не розмовляти з ними. Можливо вони помякшали згодом і нізніше вони призналися одному з нас, що вони думали, що ми є групою яка шукає бійки і вони розвідували хто ми є насправді. Такого сорту футбольні проблеми іноді виникають. Але жодногопредставника з нашої групи така перспектива не приваблювала. Ми були там для розваги і для підтримки нашої команди.

Шалений мужчина у робочому костюмі увірвався у бар. Він шпигував за нами зі свого автобуса, взнавши про нас із телетрансляції з Белфаста. Він прагнув, щоб ми увійшли у автобус, щоб поспівати з ним. І Українці прийшли! На нещастя, багато з них здавалося не поділяли його ентузіазму. Здавалося більшість з них прийшли на похорон, а не на футбольний матч. Костюми і галстуки, плащі?

Забавка з Португалцями допіру мач

Моє найбільше зауваження до португальської ФА:чиму не було жодних програмок на матч? Аааххххх!

Ми увійшли на стадіон так ніби ми вийшли на конкурс. Багато португальських вболівальників розпочали свистіти. Колючий дріт покривав паркан відокремлюючи місця на терасах за вортами від бокових і оточував ціле поле. Сидіння майже пусті, тераси майже заповнені. Ми сиділи довкола дістаючи прапори, покривши ними довколішні місця, але древка прапорів були конфісковані так що для розвіювання ними можливості не було. Команди вийшли на поле і вишикувалися лицем до протилежної трибуни.

Моє друге найбільше зауваження до португальської ФА: чому виконання гімну не анонсувалося? До миті коли звук з легких колонок прорвався ми зрозуміли, що стрічка вже знаходиться на середині гімну. Ми почали співати, але музика грала зашвидко, а португальський гімн увімкнули на декілька хвилин зарано, змушуючи нас зупинитися. Це було майже обурливо.

Команди розпочали і гра виглядала неважно. Я розумів, що це буде поганий вечір коли побачив лише одного гравця в нашій збірній який перейшов на половину поля суперника. Віктора Леоненка не було ( він власне вибув після травми в матчі з "Динамо2") і через якісь дивні причини замість того, щоб замінити його іншим форвардом вони вибрали захисника. Вони навіть не намагалися висунути когось вперед. Тільки двічі у першій половині гри я бачив як українці володіли м'ячем на половині поля суперника і тільки один з цих випадків призвів до удару по вортах, з яким легко впорався Байя.Кожного разу коли український захист отримував м'яч вони вважали за краще вибити його або пасивно втрачали його у середині поля. Це було жахливо.

Трейнування в Естадйо Дас Антас

Португальці ж, в свою чергу, повністю контролювали перебіг гри і могли забезпечити собі перемогу у матчі вже до перерви, але через добру гру Суслова і через погані завершальні удари так і не змогли реалізувати свою перевагу. Українці чудом здолали вистояти перший тайм і з рахунком все-ще 0:0, можна було сподіватися, що після перерви вони можуть вийти настроєні більш агресивно і зможуть зіграти з таким самим результатом, як вони це зробили у Белфасті.

Так не сталося. Другий тайм розпочався точно так само як закінчився перший. Португальці - контролювали м'яч, українці - виключно захищалися.Перемога для португальців прийшлапісля розіграшу стандартної ситуації. Було виконано вільний удар, м'яч перекинули до лінії штрафного майданчика. Максимов пізніше зреагував і зробив слабку спробу досягнути м'яча головою, замість того щоб застосувати свої довгі ноги. У будь-якому випадку він цілком пропустив м'яч , політ якого закінчився на нозі Куто. Він зупинився, швидко розвернувся і пробив. Моє перше враження було таке, що м'яч потрапить у перекладину, Суслов кинувся, щоб його заблокувати. Але м'яч пройшов під самісінькою перекладиною і опинився в сітці воріт. Для того, щоб зрівняти рахунок у української команди залишалося багато часу, якби вони цього прагнули. Сабо був цілком розчарований, часто підходив до бокової лінії покрикуючи на хлопців. Але незважаючи на декілька легких поривів у атаку, португальська половина поля залишалася більш-менш забороненою зоною.

Португалці співайють

Це був жахливий матч, один з найгірших з тих, що я коли-небуть бачив.Не через результат, а через спосіб у який грали українці, без уяви, майже з переляком. Я думаю вони переоцінили португальців.А може вони думали, що зможуть захищатися протягом 90 хвилин без жодних наслідків? А можливо вони думали, що цей матч можна просто програти, він несуттєвий? Я був глибоко розчарований такою грою. Після гри, оскільки ми намагалися їх підтримати, гравці підійшли до трибуни і подякували нам. Вони виглядали втомленими і розбитими, вони йшли з опущеними головами. Це не була та ж сама команда яку я бачив у Північній Ірландії або по телетрансляції з Києва проти тих самих суперників. Вони виглядали жахливо і було дивно - що ж відбувається із Сабо?

Після цього ми повернулися у готель і сіли перед недовгими годинами до ранку. Почав падати дощ і дякувати Богу, погода була такою, що нічого не нагадувало про гру! У неділю пообіді ми вилетіли назад. Ми не перемогли, але чергова поразка німців у грі проти Північної Ірландії давала нашій команді краще турнірне становище ніж ми передбачали. Португальські газети не сумнівалися у тому, що ця перемога для них означає. "Живі!"- було написанов заголовку однієї із них, "Нарешті!"-іншої. Чотири очки в чотирьох матчах залишали португальців у жахливому становищі і залишали українців у на першому місці.

Тепер турнірне становище у групі було повністю невизначеним.

Таблиця після третього туру...

Далі, до Києва...

Інформатція від Ярослав Ярмола - Португалія п. Україна (англіска мова)