День подорожі: Середа, 2 квітня 1997 року - Київ, Україна

Після того як ми довго очікували, випивали, перекусували і в основному веселилися у столиці України, знову прийшов день матчу! Що за чудове відчуття очікувати чудовий футбол в прекрасний літній день у Київі!

Прикрасна Андріївська

В складі нашої групи був я сам, мій племінник Володимир зі Львова і 10 моїх друзів з Англії. Після того як ранок пройшов за самопідготовкою, походами по магазинах або чимось, що потрібно зробити, надійшов час готуватися до рок-н-ролу. Одягнувшись у наші, тепер традиційні, вишиті сирочки, шалики, прапори і (звичайно) сонячні окуляри, ми розпочали наш марш до стадіону. Володимир Гнатів з Ковентрі сам приніс наш майже традиційний барабан і забезпечив барабанну підтримку нашого співу, і ніхто не "випадав" з нашого розважання.

Коли ми марширували через Майдан Незалежності нас вітали майже в рівній степені як посмішками так і здивованими поглядами. Далі ми йшли по Хрещатику і в напрямку наново відреставрованого Олімпійського стадіону (який приймав частину футбольного турніру Московської Олімпіади 1980-го і справді має свою власну підставку для олімпійського вогню). В одному місці одна стара жінка підійшла до нас і почала вигукувати до нас по-російськи щось про нашу Україну, ми сказали їй "вибачте, але ми не розуміємо по-російськи" і продовжили наш похід. Нас знімало українське телебачення (або щось в цьому дусі) під час походу, що привело до досить винахідливої серії фотозйомок, але це наслідок (не)слави. Проте взагальному більшість людей всміхалася нам і сприймала нас з ентузіазмом.

Снідання чемпіонів

Коли ми досягнули стадіону, ми отромали повідомлення, що 50.000 квитків було продано протягом попередніх 24 годин, так що було дуже близько до повного розпрдажу, що було чудовою новиною! Ми повернули за ріг і розташувалися на відстані 50 ярдів від центрального входу де в очікуванні входу на стадіон зібралися тисячі фанів, ми вдарили в барабан і почали співати "Ой у лузі червона калина..." і почали розмахувати нашими прапорами. Натовп розвернувся і пішов назад і це був радше нереальний момент. Ми справді не здогадувалися як народ у Київі ставиттиметься до нас але декілька людей підійшло до нас і потисло нам руки і взнавши, що ми з діаспори запитували про наші сім'ї, як ми навчилися говорити по-українськи так добре і як наші сім'ї опинилися за кордоном. Це був надзвичайно теплий прийом і це спричинило, що я чудово себе почував! Вони були такі вдячні, що ми приїхали до Київа підтримати наших хлопців.

Надійшов час заходити на стадіон і ми пішли. Але хлопець на вході спочатку відмовився пропустити нас з барабаном. Ми почали сперечатися з ним, вказуючи, що цей барабан був у Порто і Белфасті, то чому б не у Києві?! Поки ми з ним говорили, хлопець у костюмі підійшов до нас ззаду, переговорив з охороною і швидко все владналося. Я підозріваю, що він був міліціонер у штатському, який можливо слідкував за нами. Хто знає, але ми зайшли. Як тільки ми пройшли ми були затримані знову і нас просили почекати, вони хотіли супроводжувати нас до наших місць "так, щоб не було проблем." "Ну і справу ж вони з цього роздули подумаєте ви"- проте ми чекали поки вони супроводжували нас до наших місць.

Глопці підемо, боротися будемо...

Вперше заходячи на стадіон, масштаб розмірів вражає вас відразу. Вмістимість 100 000 сидячих місць - так, що ви можете уявити собі його розміри. Уявіть собі "Роуз Боул" з великим полем, замість одного з цих розміром з поштову марку поля для американського футболу всередині... він ВЕЛИКИЙ!

Оркестр виконував гімн на протилежній стороні поля і ми не чули його на нашій стороні стадіону, тому нажаль ми не співали гімн. Але після розіграшу м'яча шум став заглушаючим. I на другій хвилині Косовський магічно підкрутив м'яч, який закрутився позаду витягнутих рук ірландського голкіпера і так приємно опинився у верхньому кутку сітки і ми всі піднялися, співаючи, танцюючи, св'яткуюючи найкращий з можливих початок гри 1:0!

Матч був приємним видовищем, обидві сторони мали шанси і жодна не переважала. Шевченко швидко кинувся вперед, але втратив м'яч. Гілеспі, на мою думку провдив один з найгірших своїх матчів, особливо його гра розчаровувала після того як всі були попереджені, що він найнебезпечніший нападаючий у збірній Iрландії.

Олимпііский Стадіон

Біля наших воріт виникло деяке замішання і зі всіма цими небезпечними моментами щось визрівало. I справді, ірландці створювали тиск і виглядали непогано для того, щоб зрівняти результат. I тоді вони здобули право на пенальті. Ян Доуе власне вгнав його в сітку і знівелював нашу перевагу. З того часу гра вирівнялась, Iрландці пресингували для того, щоб здобути перемогу, яку вони так сильно потребували, але вони так захоплювалися атакою, що відкривали шлях до своїх воріт. До кінця гри залишалося звичайно, ще багато часу.

У перерві матчу важко було передбачити результат. Матч був милою подією і ми з нетерпінням очікували другий тайм.

Iрландці відразу пішли в атаку, намагаючись втримати господарів поля на їхній половині.

Святкування біля поле

Проте атакуючого пориву ірланців вистачило недовго і вони зовсім розчарувалися і поопускали голови. I тепер вже проийшов час збірної України. На протязі десяти хвили проводили атаку за атакою, просто розриваючи захист суперника. Довгий пас з глибини поля застав Iрландський захист зненацька і Шевченко кинувся до м'яча. Iрландський воротар також кинувся до м'яча, і це були перегони до м'яча в яких переміг Шевченко. Він вдарив пробиваючи голкіпера і м'яч затріпотів в сітці воріт. Трибуни зашуміли, але запанувала деяка часткова невизначеність... це був офсайд? Ні. Порушення правил? Ні. Тоді усвідомлення того, що це був гол і св'яткування розпочалося знову! 2:1!

Iрландці розпочали тиск знову, ставлячи на кон все, відкриваючи свої ворота, але хоча вони і створювали небезпечні моменти біля наших воріт, українські гравці створювали більше! Але ніхто не був в стані реалізувати ці моменти і том, коли пролунав фінальний свисток, Олімпійський стадіон був переповнений радісним шумом св'яткування. Перше місце у групі, випередження команди Німеччини на чотири очки, хоча у них і є гра в запасі...Що може бути краще?!

Таблиця після п'ятий тур...

Що трапилося згодом…

Зміст Щоденника про Український Футбол

Інформатція від Ярослав Ярмола - Україна п. Північна Ірландія (англіска мова)